Міжнародна громадська організація “Федерація жінок за мир у всьому світі” (МГО “ФЖМС”) регулярно надає підтримку Олені Деменчук. Координатор проектів МГО “ФЖМС” Наталія Ільїна ділиться, як познайомилася з Оленою Деменчук близько 4-х років тому.
“Тоді група волонтерів Федерації жінок вперше відвідувала жінку. Всі були вражені, побачивши її, прикутою до ліжка. Ледве стримували себе, щоб не заплакати.
З 5-ти років у Олени почала прогресувати хвороба ДЦП. Маленькою дівчинкою вона перенесла 12 операцій. Внаслідок цього її паралізувало. Олена могла лежати тільки на животі, ноги залишалися нерухомими, руки були зігнуті. Переживши стільки випробувань з дитинства, здавалося, що вона могла б впасти у відчай. Але Олена прийняла рішення закінчити з оперативним лікуванням і продовжувати навчання в школі. Навіть якщо вже не бачила ознак на покращення свого загального стану.
Навчалася дівчина вдома. Вони разом з мамою Тамарою Тимофіївною домоглися, щоб додому приходили вчителі. Перебуваючи в лежачому стані, вона здавала випускні іспити. Можна було б закінчити своє навчання, але Олена вирішила отримати вищу освіту. Вона вступила на факультет іноземних мов в інститут ім. М. Горького (нині Драгоманова). Так само, лежачи на ліжку, вона запрошувала до себе викладачів, які приймали в неї іспити. Одночасно Олена Олексіївна почала викладати на дому.
У 1978 році жінка вступає на філологічний факультет. Звичайно, складно навіть уявити, яким чином Олені Олексіївні доводилося вмовляти викладачів приймати у неї іспити. Але приїхав до неї, вони бачили її завзятість, гарні знання та здавалися.
Все життя Олена Олексіївна намагалася бути корисною. Її педагогічна робота дозволяла залишатися у реальному житті. Вона спілкувалася з великою кількістю людей, молод’ю. Жінка відчувала себе в потоці життя.
Зараз Олена Олексіївна не викладає. Її здоров’я вже не дозволяє приймати людей. До неї приходить лише соціальний працівник. Мама практично осліпла та вже сама потребує допомоги.”
Волонтери Федерації жінок регулярно відвідують жінку, щоб допомогти матеріально та підтримати психологічно. “Зараз стали вже добрими друзями. Іноді відчуваю, що ми стали як рідні люди,” – ділиться Наталія Ільїна. “Нещодавно дізналася, що Олена Олексіївна пише ліричні вірші. Вони зачепили мою душу, і я вирішила, що вони можуть принести радість ще комусь. Думаю, що ця людина має ще багато нерозкритих талантів. Бог обдарував Олену Олексіївну найголовнішим талантом – бути чуйною та сердечною людиною. З минулого року їй дзвонило багато її учнів, які перебували в зоні АТО, вона сильно переживала за їх долі, співчувала всім серцем.
Пишу я цю історію, щоб познайомити наших читачів з цією дивовижною людиною. Можливо, ще знайдуться добрі люди, які захочуть приходити додому до Олени Олексіївни. Можливо, матеріально підтримають. Будемо раді будь-якій допомозі!” – закликає Наталія.
Якщо у Вас є пропозиції допомоги Олені Деменчук, Ви можете звернутися до координаторів проектів по контактам, вказаним на сайті МГО “ФЖМС”.
Нехай кожна людина та увесь Світ стають кращими через добрі справи!